Безпліддя може стати надзвичайно болючим питанням для багатьох пар.
Відповідно до рекомендацій провідних професійних асоціацій і міжнародних організацій (ВОЗ, ESHRE, ASRM), слід запідозрити безпліддя і приступати до обстеження та лікування пацієнтів у наступних випадках:
– за відсутності вагітності протягом 12 місяців активного статевого життя у пацієнток до 35 років і протягом 6 місяців у пацієнток після 35 років без застосування контрацепції;
– ще до закінчення вищезгаданих термінів за наявності чинників, які знижують фертильність.
Діагностика пари з проблемою безпліддя починається з повного анамнезу, при якому особлива увага приділяється перенесеним захворюванням інфекційного характеру (хламідіоз, гонорея, мікоплазмоз та інші), способу життя, системним захворюванням і хірургічних операцій, які могли викликати труднощі при зачатті.
Для з’ясування причини безпліддя необхідно залучати до дослідження як чоловіка так і жінку.
Cучасні підходи до діагностики жіночо безпліддя, засновані на знанні фундаментальних основ репродуктивної системи жінки, що припускають зниження репродуктивного потенціалу і здатності до зачаття із збільшенням віку. До чинників, які знижують фертильність належать:
· Порушення менструального циклу;
· Трубні вагітності в анамнезі;
· Резекція яєчників та інші операції на органах малого тазу або черевної порожнини;
· Випадки, коли оваріальний резерв знаходиться у стані близькому до виснаження (після 40 років, після променевого лікування або хіміотерапії у молодих жінок та ін.)
Обстеження жінок проводиться за таким планом:
· Збір анамнезу щодо перенесених захворювань, регулярності менструального циклу і т.д.;
· Фізичний огляд для з’ясування ознак порушень розвитку статевої системи і симптомів, при яких може бути безпліддя;
· Діагностика гормонального фону жінки;
· Діагностика шийкового фактору безпліддя;
· Діагностика прохідності маткових труб;
· Діагностика маткових чинників безпліддя.